Кислоти

Кислоти – це складні речовини, які у водних розчинах дисоціюють з утворенням катіонів Гідрогену H+. Кислоти поділяють за кількість атомів Гідрогену на одноосновні (HCl, HNO3) та багатоосновні (H2SO4, H3PO4). За вмістом Оксигену кислоти поділяють на оксигеновмісні (HNO3, H2SiO3) та безоксигенові (H2S, HBr).

Назви безоксигенових кислот утворюються додаванням до назви елемента закінчення -идна(-ідна) і слова кислота:

H2S – сульфідна кислота;
HBr – бромідна кислота;
HCl – хлоридна кислота.

Назви оксигеновмісних кислот утворюються від міжнародних назв аніонів з додаванням закінчення -на і слова кислота:

H2SO4 – сульфатна кислота;
HNO3 – нітратна кислота.

Добування.

1. Взаємодія ангідридів та галогенангідридів з водою (оксигеновмісні):

SO3 + H2O → H2SO4;
PCl5 + 4H2O → H3PO4 + 5HCl.

2. Взаємодія солей з сильнішими кислотами:

Na2SiO3 + 2HCl → H2SiO3↓ + 2NaCl;
FeS + 2HCl → FeCl2 + H2S↑.

3. Взаємодія неметалів з воднем (безоксигенові):

H2 + Cl2 → 2HCl.

Хімічні властивості.

Сильні кислоти (HClO4, H2SO4, HCl та ін.) в водних розчинах практично повністю дисоціюють на іони з утворенням іонів гідроксонію H3O+, слабкі – частково. Кислоти взаємодіють з основами, основиним та амфотерними оксидами з утворенням солі і води:

HCl + NaOH → NaCl + H2O;
H2SO4 + CuO → CuSO4 + H2O;
6HNO3 + Al2O3 → 2Al(NO3)3 + 3H2O.

Кислоти взаємодіють з солями з утворенням слабких електролітів:

AgNO3 + HCl → AgCl↓ + HNO3;
Na2CO3 + H2SO4 → Na2SO4 + CO2↑+ H2O;
CH3COONa + HCl → CH3COOH + NaCl.

Рзчини кислот здатні окиснювати катіонами гідрогену метали, які в ряду електрохімічних потенціалів стоять до водню:

Zn + 2HCl → ZnCl2 + H2↑.

Кислоти-окисники (HNO3, H2SO4 та ін.) можуть окиснювати метали без виділення водню:

Cu + 4HNO3(к.) → Cu(NO3)2 + 2NO2 + 2H2O.